Редакція Евакуація.Сіty розповідає про десятьох діячів кіноіндустрії, які докладаються до презентації України за кордоном, а роботи деяких – можуть стати доказами у суді проти росії.

Як українські кінодіячі представляють Україну у світі 

Наші діячі кіно комплексно підходять репрезентації України. Вони висвітлюють і війну, і наші традиції, і звичайні історії звичайних людей – все це показує Україну повно і наближає до глядача, адже у нас є своя культурна та історична тяглість, свої історії та ідеї, які ми втілюємо всупереч війні.

Діячі кіно по всьому світу: 

• виходять на покази у тематичному одязі;
• представляють документальне кіно про російські злочини світу;
• документують війну на фронті;
• розповідають про Україну на кінофестивалях;
• показують закордонній аудиторії українські традиції у фільмах;
• розповідають у стрічках історії українців. 

Валерія Сочивець

Ще у 2015 році Валерія Сочевець започаткувала організацію Сучасне українське кіно (СУК) для популяризації українського кіно та виробництва фільмів, а також у 2019 році заснувала фестиваль “Кіноогляд” для молодих кінематографістів.

Зараз режисерка та продюсерка з Києва входить до Українського Оскарівського комітету, що вирішує, який фільм представлятиме нашу країну на премії. 

Також Валерія – членкиня Європейської та Української кіноакадемії. У її доробку, як продюсерки – пʼятнадцять фільмів, найновіший – “Ла Палісіада”, який вже встиг отримати нагороди у Роттердамі та Вільнюсі. 

Крім того, жінка стала режисеркою п’ятьох короткометражних фільмів. Проєкт її ігрового дебютного фільму “Завіса” у середині липня 2023 року став переможцем у пітчингу для програми New Horizons Studio+ у Вроцлаві. Це освітній воркшоп для режисерів і продюсерів, які працюють над своїми першими або другими повнометражними фільмами.

Мета Валерії – просувати українське кіно за кордоном. Для цього вона їздить з України на пітчинги та фестивалі у різні країни світу. Зокрема, режисерка побувала на фестивалях POFF Shorts в Естоніїб Clermont-Ferrand у Франції та Tampere у Фінляндії.

“Ціль – розповідати про Україну на всіх можливих кінофестивалях світу! Бо вона в нас єдина, така рідна і прекрасна. Люблю”, – пише Валерія в інстаграмі.

Анастасія Кор 

Анастасія Кор – акторка театру та кіно, режисерка-початківиця родом з Макіїївки. Зараз жінка живе у Лондоні, стала студенткою курсу Американської академії драматичного мистецтва.

Анастасія представила свій дебютний фільм “A long winter” про українські воєнні реалії на румунському кінофестивалі Bistrita Film Fest. Від початку фільм знімали англійською мовою,  згодом Анастасія обіцяє презентувати й україномовну версію. 

Зараз фільм “A long winter” у трійці лідерів на фестивалі Lift-Off Global Network — це об’єднання глобальних кінофестивалів, фільмовиробництва та дистрибуції, що базується у Великій Британії. Головний приз для переможців — це показ у Голлівуді під час Lift-Off Film Festival у Лос-Анджелесі. 

Картка фільму Автор: Архів героїні

Наразі Анастасія задіяна у фільмі “Досліди/Еxperiences” – продовженні експериментальної лабораторії “Простір / Space” 2020 року, українського режисера Дмитра Томашпільського. Фільм отримав нагороди у Франції, Австрії, Туреччині. Актори живуть у різних куточках світу:

• в Австрії;
• Італії;
• Німеччині; 
• Бельгії;
• Польщі;
• Греції. 

А дехто мешкає в Україні: 

• у Києві;
• Ужгороді; 
• Одесі. 

Вони самостійно знімають отримане завдання камерою свого телефона чи фотоапарата, а потім завантажують відзняте відео. Далі режисер монтує з цього матеріалу фільм.

Окрім того, Анастасія має освіту історикині мистецтв і просуває українську культуру не тільки через фільми. Так, Анастасія виступала у Франції на заході французького комьюніті на острові île de Ré. Там вона розповідала про українську поезію: 

“Це честь для мене — презентувати нашу культуру іноземцям, які цікавляться творчим спадком . Дякую !” – Прокоментувала подію Анастасія у фейсбуці.

Наталія Половинка 

Наталія – головна героїня фільму “Мати Апостолів” про російсько-українську війну. Фільм отримав 89 світових нагород. Наталія Половинка отримала п’ять міжнародних премій за виконання головної ролі в цьому фільмі. Три з них: “Найкраща актриса”, “Найкращий актор фестивалю”, “Найкраща жіноча роль”.

Покази фільму влаштовували у країнах Балтії, в Італії, Франції, Британії, крайній показ був у Барселоні в Іспанії, куди Наталію запросили самі глядачі. 

Наталія ПоловинкаАвтор: Архів героїні

“Фільм вразив, зустріч вийшла крута – питання по суті, розмовляли  концентровано і ділилися досвідом невидимого “фронту” цієї війни: за що молимося, що таке мир, що є Перемога, що є якість, яка вже перемагає війну… освічені, мислячі, віруючі люди –  науковці з різних сфер – їх глибоко зачепив меседж фільму і вони думають: як саме кожен з них може змінити ситуацію. Я дуже вдячна вам, люди рідні, що живучи в спокійній країні, ви свідомі міри заблуканості світу, і стоїте поруч, діючи”, – написала Наталія Половинка про показ в Іспанії у фейсбуці.

Сергій Михальчук 

Сергій – кінооператор з Луцька, військовий ЗСУ. Він зняв фільм “Довбуш” про історію опришка Олекси Довбуша. Права на показ стрічки вже купили двадцять країн. Сергій також був оператором у фільмах “Параджанов”, “Поводир”, “Я, Ніна”.

Він не полишає зйомку та документування навіть на фронті: зараз в нього вже є доробок фотографій з російсько-української війни. Добірку його світлин опублікували у Vogue.

Також його роботи представили в Національній академії мистецтв України в межах третьої частини проєкту “Концентрація волі”. Виставка не обмежувалася лише українськими митцями.

Сергій МихальчукАвтор: Укрінформ

Для того, щоби знайти найбільш відповідні для ідеї проєкту твори, організатори провели міжнародний open call, а також запросили авторів, роботи яких стали знаковими під час широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Учасниками проєкту “Концентрація волі” виступили понад 100 художників. 

“Крім автомата, у нас є ще камера. І ми можемо зробити так, що цю історію, цю війну запам’ятають”, – каже Сергій Михальчук.

Про фото евакуації з Ірпеня, знищеного літака “Мрія” та важливість фіксування злочинних дій агресора він розповів в межах проєкт”Культура vs війна” від Дивись українське. Документальний фільм про Сергія доступний українською з англійськими субтитрами.

На виставці”Концентрація волі” показали весь цикл документальних фільмів-новел “Культура vs війна” від Асоціації “Дивись українське!” про відомих українських митців, які стали на захист України. Серед героїв циклу окрім Сергія можна побачити Ахтема Сеїтаблаєва, гурт “Антитіла”. Проєкт і досі у процесі та доповнюється новими історіями про українських культурних діячів на фронті.

Марися Нікітюк 

У доробку режисерки Марисі Нікітюк фільм “Коли падають дерева”, а також біографічна стрічка “Я, Ніна” про телеведучу Яніну Соколову. Марися Нікітюк також писала сценарій до фільму “Додому” Нарімана Алієва, де зіграв Ахтем Сеїтаблаєв.

Марися активно займається кіновиробництвом, відвідує події в Україні: співпрацює з фондом “Голоси дітей” у проєкті “Розкажи свою історію” та вчить підлітків знімати кіно. Також просуває українське кіно за кордон. Стрічку “Я, Ніна” показали 30 червня цього року в межах позаконкурсної програми “Міжнародне Незалежне” кінофестивалю у Мюнхені. Також показ фільму відбувся у Таллінні. 

Марися НікітюкАвтор: Фото зі сторінки Марисі Нікітюк у фейсбуці

“Кожна історія – наче промінчик світла, який ти береш і несеш його далі у вірші, в сценарії, прозу, пісні. На жаль, це стає все більше схожим на світло згаслих зірок. Коли вони гаснуть, я можу нести їх голоси далі крізь простір і час. По дорозі десь згасну/вибухну і я, і тоді лишаться тільки вже розказані історії та обігріті ними люди. 30-го червня одне з таких сузір‘їв історій в фільмі “Я, Ніна” побачать на потужному кінофестивалі в Мюнхені. А в вересні вже прокат по всій Україні. Світло цього фільму відбивається в глядачах і гріє трохи й мене. Далі нові історії, нові згаслі зірки”, – пише Марися Нікітюк про свою роботу у фейсбуці.

Дмитро Сухолиткий-Собчук 

Дмитро Сухолиткий-Собчук – режисер з Умані, творець фільму “Памфір”, що отримав нагороди від European Film Awards за найкращий дебютний повнометражний фільм, а також найвищі нагороди на фестивалях у Клівленді та Каїрі. Стрічка увійшла до програми Роттердамського кінофестивалю, а прем’єрний показ відбувся в Каннах. “Памфір” відібрали до участі у програмах понад 40 кінофестивалів у 25 країнах світу й показали в Канаді, Італії, Польщі, Швейцарії, Греції, Індонезії, Словаччині й країнах Балтії.

“Я сподіваюся, що “Памфіру” вдалося зробити щось таке, що про нього скажуть: от український фільм, він український без заперечення, без будь-якого універсального пострадянського простору. Ми унікальна держава та унікальна нація зі своїм набором культурних кодів, які ми можемо зашифрувати в кіно та зробити цікавими для міжнародної аудиторії”, – каже режисер в інтерв’ю для ресурсу Moviegram.

Дмитро Сухолиткий–СобчукАвтор: The Ukrainians

Виставку костюмів фільму “Памфірова Маланка. Танець смерті та життя” автори показали у Києві та Чернівцях, а також мають плани на закордонні покази у Варшаві, Парижі та Амстердамі. 

Режисер також створив документальний фільм “Тиха повінь” про закриту релігійну громаду на берегах річки Дністер у західних областях України. Стрічку команда представила у програмі фестивалю Cannes Docs.

Презентація фільму “Памфір”Автор: Фото зі сторінки героя

Дмитро Сухолиткий-Собчук заснував “Terrarium” – платформу для сценаристів, де авторам допомагають розвинути власний проєкт. Воркшопи організація проводить спільно з закордонними компаніями. У межах проєкту “Terrarium” українські митці мали змогу весною 2023 року поїхати на тритижневі сесії воркшопів у Франції з розробки сценарію малобюджетного ігрового кіно.

Аліна Маточкина 

Аліна Маточкина – режисерка та мисткиня зі Старобільська. Режисерка фільмів “Ада”, “Мати”, “Гуляйполе”, мисткиня у техніці бриколаж. У своїх роботах Аліна Маточкина переосмислює український спадок і перетворює у мистецький об’єкт, сміливо поєднуючи стару бабусину скатертину і кристали Swarowski. 

У межах програми “Україна у фокусі” Каннського кіноринку Аліна Маточкина перемогла із проєктом свого фільму “Мати” про віднайдення взаємозв’язку між матір’ю та донькою. Режисерку нагородили 3-тижневою резиденцією у Варшаві від Pop Up Film Residency.

Фільм “Ада” про українську художницю Аду Рибачук показали у межах проєкту Ukraine Known Unknown від Фестивалю українського кіно в Берліні. У програмі фестивалю також є фільми “Люксембург, Люксембург” Антоніо Лукіча, “Май далеко, май добре” Ганни Ярошевич, “Стоп-Земля” Катерини Горностай та “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука. 

Аліна МаточкинаАвтор: Фото із офіційного сайту Аліни

Аліна Маточкина відвідує фестивалі за кордоном, наприклад, один з найбільших кінофестивалів “Berlinale”. Режисерка прийшла на фестиваль у жовто-блакитній балаклаві власного виробництва і доєдналася до акції #Stand with Ukraine. 

Режисерка має свій сайт англійською мовою, де ділиться кінонадбанням та вишитими роботами, викладає новини про свої нагороди та заходи та розповідає чому і як дійшла до мистецької діяльності.

Дмитро Грешко 

Дмитро Грешко – дослідник та режисер з Ужгорода. Він створив документальні фільми “Дівія” про вплив війни на природу,  “Між небом та горами” про працівників швидкої допомоги в гірському селі в Україні, “Король Лір: як ми шукали любов під час війни” про переселенців, які зараз живуть в Ужгороді.

Дмитро – постійний учасник міжнародних кінозаходів, зокрема: 

• Works In Progress: Ukraine на Міжнародному кінофестивалі у Стокгольмі (2022); 
• Міжнародний кінофестиваль WATCH DOCS (2022, Варшава, Польща).

Дмитро ГрешкоАвтор: Docudays UA

Документальний фільм “Дівія” потрапив до фестивалю Baltic Sea Docs 2023 у Ризі і отримав там головну нагороду. Також ця стрічка може бути використана у суді як доказ екологічних злочинів росії. Режисер із командою вже зробив декілька експедицій на деокуповані території Харківської, Донецької та Запорізької областей, де фільмував наслідки російської агресії та війни на природу України.

“З початку воєнних дій природа зазнає непоправної шкоди внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів, підривів техніки. Пожежі, забруднення річок, чорні ліси, заміновані поля, отруєна земля… Словом, ми вирішили сконцентруватися на пошкодженні природи внаслідок військових дій росіян, обрали чіткий фокус. Руйнувань дуже багато, масштаб вражаючий. Наша мета, крім того, що показати це світові, – змусити росію відповісти. Обсяг руйнувань, який видно у фільмі, змусить західного глядача зрозуміти масштаб усього, що ми переживаємо”, – сказав Дмитро Грешко в інтерв’ю для Укрінформу.

Поліна Герман 

Поліна Герман – продюсерка з Євпаторії, мешкала у Києві. Зараз вона вимушено переїхала до Лос-Анджелеса. 

Поліна Герман працює продюсеркою в організації UP UA STUDIO, яка займається просуванням українських стрічок за кордон, розповідає про деталі зйомок нових українських фільмів, міжнародні нагороди, які отримують наші стрічки. 

Працює над документальними стрічками “Життя з нуля”, “Антарктида” та “Жінки України”.

Поліна доклалася до організації показів українських короткометрівок у Лондоні, стала продюсеркою фільмів “Поламані” про тих, кого зламала війна і хто більше не може знайти собі місця в цивільному світі, а також “Дівія” – документального фільму про вплив війни на природу України. 

Поліна ГерманАвтор: Нове українське кіно

Жінка також відвідувала кінофестиваль українського короткометражного кіно “На нашій землі”, що відбувся у Престоні, графство Ланкашир, Велика Британія, де презентувала фільм “Поламані”. Продюсерка брала участь у благодійному показі фільму “Король Лір: як ми шукали любов під час війни”, а тепер є продюсеркою фільму “Торт” режисерки з України Надін Царінової про критичний вплив пропаганди на суспільство, головною героїнею фільму буде українка. 

“На своєму досвіді я вже зрозуміла, що Європа і Америка в такій комунікації дещо різні. Європа ближче до України, тому вони краще сприймають меседжі, які ми хочемо доносити, тож вони більше відкриті до співпраці. Американцям цікава Україна, але коли доходить до більш суттєвих перемовин, вони кажуть, що хочуть поїхати до нас та знімати самостійно про події в Україні”, – розповіла Поліна Герман в інтерв’ю ELLE.UA.

Олена Лавренюк

Олена Лавренюк – головна акторка містичного нуару “Еґрегор” спільного виробництва України, Польщі та США, історичної драми “Кава з кардамоном”.

Зараз “Кава з кардамоном” вийшла у телевізійний ефір у Латинській Америці (Аргентина, Чілі, Колумбія, Мексика, Бразилія), Північній Африці (Єгипет, Марокко, Катар), Дубаї та в країнах Балтії (Латвія, Литва, Естонія). Фільм “Егрегор” вийшов на всіх великих платформах США у прокат, його також показали на Каннському кінофестивалі. 

Олена Лавренюк та Омрі Роуз на показі “Егрегора” у КаннахАвтор: Фейсбук Олени Лавренюк

Події стрічки “Егрегор” хоч і не пов’язані із воєнною тематикою, але багато хто з групи зараз воює, віддав життя за Україну або ж вимушений був виїхати – і про це Олена Лавренюк наголошує на показах стрічки. 

“У цьому фільмі одну зі своїх останніх ролей зіграв актор Паша Лі. Також над фільмом працював піротехік Олександр Суворов, який також загинув. Багато хто з акторського складу зараз не можуть бути на прем’єрі: Павло Алдошин воює на фронті, Олена Турбал була вимушена поїхати за кордон”, – сказала Олена Лавренюк прес-службі Львівської міської ради. 

Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту “Media Viability Project”. Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки International Media Support (IMS) та NED.

Говорити про війну через книги: 10 письменників, які розповідають світу про Україну

Говорити про війну через одяг: 10 діячів фешн-індустрії, які розповідають про війну за кордоном