Українські глядачі, які хочуть уникати російського контенту, тепер можуть радіти – українські продакшени виробляють власні серіали. Один з таких проєктів – серіал під назвою “Зозулі”, який вийшов на ТЕТ. Історія трьох сестер, які протягом 10 років не спілкуються, змусила їх з’їхатися в батьківську хату і намагатися знайти щось спільне. Цей серіал буде першим із багатьох українських адаптацій популярних російських серіалів. У статті також розглядається критика та скандал, пов’язаний з релізом “Зозулі” і фінансуванням інших проєктів, які пережили зміни в назвах та сюжетах, щоб уникнути схожості з російськими оригіналами. У будущому, можна очікувати ще багато українських адаптацій російських проєктів, що викличе нові дискусії.

Пам’ятаєте срач навколо масованого божевілля з переглядами «Слова пацана»? Коли хтось пішов дивитися, бо це хіт, а хтось, хто свідомо відмовився від продукту РФ, критикував їх за це. Так було з блогером Колею Заліпухою, який постив свій захват від серіалу. А потім його колеги з ютуб-проєктів мусили перепрошувати за те, що він бере участь у їхніх шоу, бо їх записали до скандалу.

У нас є новини для тих, хто відчуває гілті плежер (а може, навіть і не дуже гілті) від перегляду російського контенту. Ви можете сміливо відмовлятися від своєї шкідливої звички — українські продакшени вам у поміч. Рано чи пізно будь-яка історія звідти буде переказана нашими телевиробниками.

Отже, прем’єра на ТЕТ — серіал «Зозулі». Історія трьох сестер, яких обставини змусили з’їхатися в батьківську хату і шукати порозуміння між собою. А це нелегко, тому що вони вже 10 років не розмовляють. Точніше 9 років і 10 місяців.

Не минуло й трьох років з того моменту, як на російській платформі Start вийшов перший сезон серіалу «Сестри». З тою ж самою зав’язкою. Здавалося б, доволі поширена історія, хіба не може бути такого і там, і тут? Але російські сестри теж не розмовляють одна з одною підкреслено 9 років і 10 місяців. І це лише початок.

Адаптували наші сценаристи творчо. Перемішали між собою образи трьох жінок. Банкірку замінили на дизайнерку, російську хабалку на українську пацанку-боксерку, а вчительці просто змінили характер: від екзальтованої розмазні до борчині за справедливість. 

Від основного тла російського варіанту відмовились. У них сестри вимушені прийняти в спадок автосалон батька і керувати ним утрьох. У нас же всі сестри з’їжджаються до батьківського дому через початок повномасштабного вторгнення — пересидіти. 

Загалом вийшов цікавий ребус. Як у дитячих підручниках — поєднай олівчиком слова з лівого стовпчика зі словами з правого. Сюжетні лінії поділили на шматки, засипали в барабан, крутонули і потім роздали їх у рандомному порядку іншим героям. І за це їм дякуємо, видно, що люди працювали. Бо прецедентів, коли з адаптацією значно менше заморочуються, багато.

Серіал «Зозулі» — один із проєктів горезвісного скандального пітчингу, який проводився від імені телеканалу «Дім» у минулому році. Він викликав досить активну критику: від традиційного «знімати серіали не на часі» до закидів у непрозорості процедури та занадто коротких термінах для зйомок. Що мало би позначитися на якості. Звідти почався срач про серіал «Інгулець» Юрія Горбунова, який розписав бюджету вдвічі більше, ніж найдорожчий серед переможців.

Масштаби розголосу та обурення призвели до того, що Горбунов був змушений відмовитися від державного фінансування. Ну а інші серіали-переможці почали виходити на різних каналах уже з початку цього року, нерідко зі зміненими назвами. Наприклад «Санаторій “Незабудка”», отримавши порцію критики за начебто російське слово «незабудка», змінив назву на «Новорічна шкереберть» (хоча таке в українській мові є, і претензії в цьому випадку були висмоктані з пальця).

У тому списку на фінансування «Зозулі» ще звалися «Історією сестер». Сценарист — Олексій Васильєв. Співавтор — режисер Мирон Латик (альтер-его Мирослава Латика). Скажу чесно, шукала і гуглила довго. Український сценарист Олексій Васильєв ніяк не знаходився. Проте легко знайшовся російський. Автор серіалів «Дівчата з Макаровим» та «Жуки» (цей, до речі, ліг в основу сюжету того самого «Інгульця», хоча Горбунов це заперечував).

Тут, можливо, ті, хто знається на телевиробництві, можуть подумати: так значить це російський сценарій, формат був нашими куплений (сподіваюся, що принаймні до 2022 року) і в наших титрах вказаний їхній сценарист. Але у фільмографії автора «Жуків» російського серіалу «Сестри» немає. Тобто, якщо навіть наших «Зозуль» і писав росіянин, то він просто вкрав історію колег. Нас, у принципі, не дуже тривожить, що вони там одне в одного крадуть, але нам неприємно, якщо ми за це платимо. 

Ми вже писали про цю милу особливість багатьох українських серіалів — переосмислювати (це евфемізм, якщо що) історії східних сусідів — на прикладі серіалу «Штурм». І якщо у випадку бойовика сюжет відкопали з якогось там 12-го сезону якоїсь трешатини, про яку в нас ніхто не чув, то «Зозулі» дзеркалять доволі популярний продукт СТС. 

Втім, щось нам підказує, що такого ще буде багато. І рубрика «Дай списати!» стане постійною. 

Джерело: antonina.detector.media