Потрійна атака на Часів Яр

Часів Яр є місцем, на яке зараз летить чи не найбільше КАБів на всьому східному фронті. Росіяни розуміють, що їм дуже важко буде взяти місто, розташоване на панівній висоті, а тому максимально знищують наші оборонні редути.

До Часового Яру ворог проривається трьома шляхами: через майже окуповану Богданівку, через ліс північніше траси від Іванівського, а також дорогою Бахмут – Часів Яр, що веде через уже окуповане Хромове. Оскільки, наступаючи через Хромове, окупанти підійшли впритул до Часового Яру ще минулого тижня, а подальший наступ на місто без залучення флангів є безперспективним, то цього тижня вони сконцентрувалися на північному і південному флангах свого наступу.

Атаку через Богданівку росіяни розвинути не змогли, тож зосередилися на повній окупації села. Водночас несподівано швидко рашисти змогли пройти через ліс, що на північ від Іванівського, та підійти майже впритул до Сіверодонецького каналу. На цій ділянці вони накопичують свої сили для прориву далі через канал, який є вагомою перешкодою. Ймовірно, через надто стрімке просування ворога Генштаб розпочав реорганізацію та підсилення бригад, які відповідали за цю ділянку фронту. Адже Часів Яр є стратегічно важливим містом у нашій системі оборони.

Карта пост-Авдіївського фронту за тиждень

Ледь не єдиною позитивною новиною на цій ділянці є те, що росіянам так і не вдалося закріпитися на лівому березі річки Дурна між Орлівкою та Семенівкою. Усі спроби пробити оборону саме в цьому місці закінчилися для них смертельно.

Після цього ворог, який кинув на прорив фронту майже всі резерви, перемістив напрям удару та почав наступати північніше від Бердичів у бік Новобахмутівки й Очеретного. Тут, атакуючи вздовж залізничної колії, рашисти змогли пробитися на глибину близько 4 км та підійшли до околиць Очеретного. Цей прорив перших позицій Сил оборони не став для ЗСУ фатальним. Лінія захисту не посипалася, а гнучко перелаштувалася на нові реалії. Однак це створило загрозу напівоточення для оборонців, які тримають західну частину Бердичів, а також заходу у фланг оборонцям Семенівки.

Дещо південніше ворожий авіаудар зруйнував міст між північною та південною частинами Уманського, відтак росіяни продовжили просування на захід, зайняли значну частину простору між Уманським та окупованим Первомайським і намагаються пробитися далі в напрямку на Яснобродівку, де облаштована наша лінія оборони.

На цьому напрямку рашисти атакують з усіх сил, розуміючи, що снарядний голод суттєво обмежує можливості ЗСУ. Однак залучення всіх наявних резервів з метою прорвати фронт може зіграти з ними злий жарт, адже й втрати у них суттєво зростають.   

Новини з Курахівського та Вугледарського напрямків

На північ від Мар’їнки окупантам вдалося зайти в південно-східну частину Красногорівки, по якій ЗСУ спрямували не тільки шквальний артилерійський і мінометний вогонь, а й завдали авіаударів. На відео навіть був зафіксований блискавичний наскок наших штурмовиків, які вибухівкою викурювали окупантів із багатоповерхової забудови. Наразі в місті тривають запеклі бої.   

Попри активні наступальні дії росіян у районі Новомихайлівки, ЗСУ зуміли зупинити наступ ворога і за тиждень на цій ділянці фронту не зафіксовано жодних змін.

Утім очевидно, що окупанти розглядають Вугледарський напрямок як надзвичайно перспективний для наступу, а тому накопичують ресурси на сусідніх ділянках і кидають їх у бій. Так, днями зафіксовано невелике просування ворога в сірій зоні на схід від села Микільське, що на околицях Вугледара. 

Мапа активних бойових дій на Токмацькому і Бердянському напрямках

Упродовж тижня росіяни знову активізувались у своїх спробах провести ревізію результатів літнього контрнаступу ЗСУ.

У багатостраждальному та майже вщент знищеному Роботиному точаться щоденні бої. Окупанти намагаються закріпитися в центральній частині села, втім Сили оборони щодня вибивають їх звідти. І так триває вже близько місяця. За цей час рашистам вдалося дещо розширити сіру зону в Роботиному, однак вони так і не можуть у ній закріпитися. Одночасно ворог намагається атакувати з боку Вербового, але наші воїни втримують оборону на цій ділянці фронту.

Після двотижневої паузи російські війська знову спробували наступати на Старомайорське. Як і кілька тижнів тому, вони спромоглися вибити наших військових із кількох опорних пунктів на південний захід від населеного пункту. Сподіваємося, що зараз, як і тоді, ми повернемо ці важливі для оборони села позиції, які розташовані на ключових висотах на цій ділянці фронту.  

Про інтенсивність боїв на всій ділянці фронту можуть свідчити значно вищі за середні показники знищення ворожої техніки. Зокрема, за 15 днів квітня нашим воїнам вдалося ліквідувати понад 200 танків, майже 500 ББМ, більш ніж 500 артсистем і понад 800  автомобілів.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Ми спостерігаємо тривалу та інтенсивну бойову активність на Токмацькому і Бердянському напрямках. Окупанти намагаються провести ревізію результатів літнього контрнаступу ЗСУ і закріпитися у важливих населених пунктах. Зокрема, ситуація в Роботиному залишається напруженою, з щоденними запеклими боями. Хоча російським військам вдалося розширити сіру зону, вони не змогли закріпитися там. Також проводяться атаки з боку Вербового, але наші воїни успішно втримують оборону. Так само, ворог не зміг утримати позиції на південно-захід від Старомайорського, і ми сподіваємося на повернення цих позицій у найближчий час.

Аналіз карт показує велику кількість знищеної ворожої техніки в цей період. За 15 днів квітня нам вдалося знищити понад 200 танків, майже 500 ББМ, більше 500 артилерійських систем і понад 800 автомобілів. Це свідчить про високу ефективність наших військ у зустрічній боротьбі та оборонній тактиці.

Однак, окупанти продовжують напади на Красногорівку і навколишні населені пункти, демонструючи своє бажання закріпитися на цьому напрямку. Блокування нашої оборони у цих районах може створити загрозу для більших просторів, а саме Мар’їнки та Вугледару. Тому, потенційна загроза являється серйозним викликом, на який необхідно негайно реагувати та зрошувати резерви для підсилення оборони в межах цих населених пунктів.

У боротьбі за Часів Яр, місце стратегічної важливості в нашій системі оборони, окупанти застосовують три шляхи прориву: Богданівка, ліс північніше Іванівського і дорога Бахмут – Часів Яр через Хромове. Ворог не зумів успішно розвинути атаку через Богданівку, тому зосередив свої сили на північному і південному флангах наступу. Хоча рашистам вдалося пройти через ліс і наблизитися до Сіверодонецького каналу, цей прорив не приніс їм фатальних результатів, але загрожує надзвичайно небезпечним півоточенням, що може стати серйозним викликом для нашої армії. Для запобігання подальшому прориву наші сили повинні ретельно перепланувати оборону на цій ділянці і надати підтримку з повітря та землі.

Джерело: espreso.tv