Евертон — Ліверпуль, Getty Images
25 квітня 2024, 00:03

Розклад англійської Прем’єр-ліги посеред цього тижня є трохи незвичним, оскільки команди вирішили таки дограти матчі двадцять дев’ятого туру національної першості, які мали б провести ще посеред березня. І розклад того ігрового вікенду мав бути справді гарячим — напередодні відгомоніло лондонське дербі поміж Арсеналом та Челсі (5:0), а на зміну йому на наступний день прийшло не менш запекле протистояння із славетною історією.

Мерсісайдське. Ліверпуль та Евертон почали зустрічатись поміж собою ще в 1894 році, і відтоді встигли награти аж 243 епізоди. Але останніми роками контекст цих зустрічей завжди був таким, що “іриски” розглядали їх із точки зору боротьби за виживання, тоді як “червоні” прагнули боротись за місця на протилежному боці турнірної таблиці. Так воно було й цього разу, але додатковим навантаженням на команду Шона Дайча були штрафні санкції, тоді як колектив Юргена Клоппа марив виключно чемпіонським титулом.

Дербі — це дербі, тут як не крути, але все одно цей матч постійно обертався довкола цієї очевидної тези. Ліверпуль міг мати скільки завгодно більш потужну атаку, але якщо команда Дайча вирішила на власному полі, що треба атакувати з перших хвилин, то суперники просто мусили з цим змиритись. І вже на п’ятій хвилині у ворота “червоних” було призначено пенальті за фол Аліссона проти Льюїна в центрі штрафного, але арбітри вгледіли на VAR офсайд у нападника під час передачі з правого флангу, тож у фанатів команди Клоппа трохи відлягло.

Але ненадовго, бо тиск “ірисок” не спадав, тоді як гості все ніяк не могли віднайти власної гри в атаці. Саме тому посеред тайму ми вже говорили про повноцінний гол Евертона у ворота суперників, які самі собі його й привезли за великим рахунком. Вибивання подачі з правого флангу виявилось занадто складним завданням, тож Брентвейту таки дали пробити на лівому фланзі штрафного під Аліссона, і від того м’яч залетів за лінію воріт.

Після цього в гру включився звичайний футбол Дайча, але настільки низько сідати, як це робив Евертон, усе ж таки не варто було. Банально могло б трохи більше пару разів пощастити Ліверпулю під час ударів того ж Нуньєса чи Діаса, і цієї переваги за рахунком у господарів б уже не було. Але ж не пощастило! І те — правда, “червоні” знову демонстрували, що реалізація — це не їхня фірмова фішка.

На цьому тлі можна було б і не побачити, як на 41 хвилині в Миколенка влетів Нуньєс перед чужим воротарським, після чого на ногу під час приземлення Віталія людям із слабкими нервами було краще не дивитись. Але ж дограв ті останніх хвилини першого тайму українець! Однак біда полягала в тому, що дійсно, що останні. На другий тайм він уже не вийшов.

Тактика Евертона після перерви змін не зазнала — треба було якось терпіти та намагатись затягнути суперників у постійну боротьбу. Проте й контратакувати не варто було забувати, на що й робила акцент команда Дайча. А ще, певна річ, на свої фірмові стандарти, із одного з яких і був у підсумку добитий колектив Клоппа в цій грі. Ще на 58 хвилині Калверт-Льюїн на дальній замкнув подачу кутового з правого флангу від Макніла, і це вже була геть інша концепція.

Момент із влучанням у стійку від Луїса Діаса з лівого флангу штрафного на 70 хвилині та постріл Елліотта вже під завісу протистояння, який витягнув із-під поперечини Пікфорд — ось і все, що створив Ліверпуль до кінця гри. Мало це чи багато? Якщо б забивали в першому таймі, то було б достатньо для оформлення переваги за грою. Але з стратегічному плані команду Клоппа просто розібрали. Уперше за 14 років на Гудісоні. Дехто з фанатів на трибунах того матчу й бачити не міг.

Наступний матч Евертон проведе вдома проти Брентфорда, тоді як Ліверпуль гостюватиме у лондонського Вест Гема.

Евертон — Ліверпуль 2:0
Голи: Брентвейт, 27, Калверт-Льюїн, 58

Евертон: Пікфорд — Годфрі, Тарковські, Брентвейт, Миколенко (Янг, 46) — Гаррісон, Гує (Онана, 75), Гарнер, Макніл — Дукуре — Калверт-Льюїн (Шерміті, 90+4).

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд (Гомес, 83), Конате (Кванса, 64), ван Дейк, Робертсон (Цимікас, 84) — Джонс (Елліотт, 63), Собослаї (Ендо, 63), Мак Аллістер — Салах, Нуньєс, Луїс Діас.

Попередження: ван Дейк, Діас, Мак Аллістер