Українські біженці в Чехії змушені витрачати значну частку своїх доходів на житло, що створює складні умови для їх фінансового становища. Згідно з дослідженням Міжнародної організації з міграції, більше половини українських біженців витрачають понад 30% свого доходу на житло. Опитування, проведене у Празі, показало, що ця проблема торкається майже 60% людей. Середньомісячна оплата оренди квартири становить 17 200 чеських крон (28,3 тис. грн), а за кімнату в гуртожитку – 8 300 чеських крон (13,6 тис. грн). Проте, вартість житла може коливатися від 5 до 38 тисяч чеських крон (8237 до 62,6 тис. грн). Багато біженців також зазнають складнощів у пошуку доступного житла через нестачу пропозицій та фінансові обмеження. Українські біженці не мають права на субсидію на житло, але можуть отримувати гуманітарну допомогу. Однак доступ до соціальної допомоги може стати реальністю для них після цифровізації та реформи пільг у Чехії. Багатьом біженцям також не вистачає доходу на щоденні витрати, що змушує їх шукати додаткові засоби заробітку або приймати кредити. Серед найбільш постраждалих – люди похилого віку, молоді матері та студенти. Враховуючи це, проблема доступного житла та фінансового забезпечення українських біженців в Чехії залишається нагальною.

Більшість українських біженців у Чехії оплачують житло самостійно. Половині людей доводиться віддавати за дах над головою більше 30% своїх доходів.

Згідно з результатами дослідження празького відділення Міжнародної організації з міграції (МОМ), майже половина українських біженців у Чехії понад 30% свого доходу витрачають на житло. У Празі такі витрати майже у 60% людей. Опитування проводилося від серпня до вересня 2023 року.

В середньому родина втікачів від війни віддає 17 200 чеських крон (28,3 тис. грн) на місяць за оренду квартири, а за кімнату в гуртожитку — 8 300 чеських крон (13,6 тис. грн).

Найбільша вартість орендованого житла складала 38 тисяч чеських крон (62,6 тис. грн), найменша — 5 тисяч чеських крон (8237 грн).

За кімнату респонденти платили максимум 24 тисячі крон (39,5 грн), а найменше — 1000 крон (1647 грн).

Три чверті опитаних оплачували житло самостійно. В орендованих квартирах жили загалом 56% респондентів, решта біженців — у гуртожитках чи готелях.

Під час пошуку житла біженці стикалися з такими проблемами: нестача квартир для оренди, відсутність коштів на оренду та заставу, неодноразові відмови власників житла.

Українські біженці не можуть претендувати на субсидію на житло, лише на гуманітарну допомогу. Цю гуманітарну допомогу отримують лише сім’ї з доходом нижче прожиткового мінімуму та встановленими витратами на житло. Доступ до чеської системи соціальної допомоги українцям можуть відкрити наступного року після її цифровізації та реформи пільг.

Згідно з опитуванням, третині біженців не вистачає доходів на покриття щоденних витрат. Серед тих, хто має роботу, грошей бракує четвертій частині опитаних. Через це нерідко біженці працюють понаднормово або без договору. Дехто з опитаних розповіли про кредити. Найбільшу проблему з грошима назвали люди старші 65 років (87% опитаних), двом третинам жінок з маленькими дітьми та половині студентів.

За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на 21 січня 2024 року у Чехії перебували приблизно 379 400 людей із України зі статусом тимчасового захисту.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Джерело: news.finance.ua