У статті “Незламні: фільм про бойовників ОУН” висвітлюється процес створення фільму “Незламні”, автором сценарію та режисером якого є військовий капелан, священик УГКЦ Михайло Греділь. Автори повідомляють, що основний матеріал для фільму вже готовий після місяців зйомок, праці і старань. Тепер перед творчою командою постає завдання монтування і постпродакшну фільму. Загальний бюджет цього етапу становить 70 тисяч гривень. Автори закликають всіх охочих підтримати роботи над фільмом фінансово. Код ЄДРПОУ та реквізити для перерахування коштів наведені для фізичних та юридичних осіб. Фільм “Незламні” розповідає історію бойовиків ОУН Дмитра Данилишина і Василя Біласа, які здійснили акт експропріації на польську пошту в 1932 році. Судовий процес над ними кінчився смертним вироком, і їх стратили 23 грудня.

Відео можна переглянути на сторінці кінострічки у “Фейсбуці”. Автори фільму повідомили, що основний матеріал для фільму вже готовий:

“Дякуємо всім, хто допомагав, підтримував, підказував і вірив у результат. Місяці зйомок , праці і сил, старань та вмінь і ось фільм “Незламні” відзнято!”, – йдеться в дописі.

Там же зазначено, що попереду монтаж і постпродакшн фільму “Незламні”. Загальний бюджет цього етапу складає 70 тисяч гривень.

Творча команда закликає всіх охочих підтримати роботи над фільмом фінансово: 

Для фізичних осіб номер картки:
ПриватБанк 5168 7427 1336 8235 Греділь М.І.

Для юридичних осіб:
код ЄДРПОУ 41606880, 
р/р 26009053732774 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, 
МФО 325321

Автором сценарію та режисером фільму військовий капелан, священик УГКЦ Михайло Греділь. Зйомки: ГО “Апостольська чота”.

ДОВІДКА:

Бойовики ОУН Дмитро Данилишин і його племінник Василь Білас за завданням Організації українських націоналістів здійснили акт експропріації на польську пошту в м. Городку, нині Львівської області 30 листопада 1932 року. Раніше, 29 серпня 1931 року, за наказом Романа Шухевича вони вбили польського політика Тадеуша Голувка.

Після невдалого нападу на пошту Білас і Данилишин втікали від переслідування поліції, поки в с. Верин їх не оточили селяни, що прийняли націоналістів за кримінальних злодіїв. Один із бойовиків заявив натовпу: “Ми є члени української організації. Ми боремось за Україну. Як ви будете так воювати, то України ніколи не будете мати!”. Однак на той час уже надійшла поліція, й тікати було нікуди.

Судовий процес над оунівцями тривав 17-22 грудня 1932 року. Обох засудили на смертну кару, іншого учаснику нападу – Мар’янові Жураківському – дали 15 років тюрми. “Мені дуже жаль, що я можу лише раз вмерти за Україну”, – сказав Данилишин в останньому слові. 23 грудня Біласа й Данилишина стратили через повішення.

Джерело: istpravda.com.ua