“Лють”. Фільм на злобу дня
Стаття “Лють”: захоплюючий фільм про війну, який здобув визнання кінокритиків і глибоке враження у глядачів. Фільм розповідає про Другу світову війну і зосереджується на танках, які стають важливими героями стрічки. Знімальна група мала унікальну можливість використовувати справжні бойові машини, які були надані колекціонерами та Танковим музеєм. Бред Пітт і Шайя ЛаБаф не лише актори, але й продюсери фільму, що додало ще одну пристрасть і відданість проекту. Детально пророблений антураж та костюми, реалістичність у відтворенні війни на екрані, зворушлива атмосфера, що закликає до поваги до воїнів – ось що робить цю стрічку особливою.
ЛаБаф у творчому пориві спиляв собі зуб, порізав обличчя та кілька днів не мився.
“Один з найкращих фільмів про війну! Видатна гра Бреда Піта!” – так відгукуються про “Лють” західні кінокритики. Навіть російські кіномани на загал дивовижно лояльні. Ще б пак! Свіже творіння Голлівуду береже їхні тонкі імперські почуття. Американська армія тут не рятує весь білий світ, а найкрутішими у Другій світовій чесно визнані німецькі танки.
Броньовані машини у фільмі ледь не головні герої. Всього у зйомках було задіяно п’ять різних моделей М4 “Шерман”. У кожної з американських сталевих бляшанок є ім’я: Лють, Матадор, Люсі Сью, Старий Філіс та Корпорація Вбивць. Німецький “Тигр” у стрічці імені не має. Він безіменний і жахливо потужний. У бою з цим монстром супротивники практично приречені.
Західні кінокритики назвали “Лють” одним з найкращих фільмів про війну
Для зйомок продюсерам пощастило знайти справжні машини. Допомогли колекціонери та Танковий музей у Бовінгтоні. “Тигру”, котрий задіяний у “Люті”, вже 70 років, а він у повній бойовій готовності. Всього таких у світі збереглося шість штук і лише один – справний.
Бреду Пітту, Шайї ЛаБафу та компанії довелось по кілька сотень разів пірнати у вузькі танкові люки, аби на екрані робити це невимушено та буденно. Актори півтора місяця прожили на базі Національної гвардії США, потім практикувалися у навчальному таборі для новобранців у Форт Ірвіні та безліч разів зустрічалися з ветеранами війни. У танку вони не просто знімалися, вони там спали та їли.
ЛаБаф у творчому пориві взагалі злетів з котушок. Спиляв собі зуб, порізав ножем обличчя та по кілька днів не мився. Колеги по знімальному майдачику були від несамовитого хлопця просто в шоці. Зате Бред Пітт потенціал зірки “Трансформерів” оцінив належно. Заявив, що Шайя став йому, наче син. Воно й не дивно, адже Пітт у “Люті” не лише актор, але й продюсер. А продюсери таких відданих справі акторів мають носити на руках.
Західні кінокритики назвали “Лють” одним з найкращих фільмів про війну
Своїми дизайнерами Бред теж може пишатися. Вони понад два роки розробляли для фільму антураж та костюми. У 1945 році Європа пережила одну з найсуворіших зим. Військові на передовій одягали під куртку або шинель по кілька сорочок та светрів. Теплий душ був невимовною розкішшю, як і регулярне прання білизни. Цікаво, що американські солдати часто воювали у звичайному робочому одязі, а німецькі – в пошитій за усіма правилами уніформі. Навіть на поле бою “есесівці” вирушали у парадному однострої з медалями на грудях.
Атмосферу війни художники-постановники відтворювали за старими світлинами. Тонни бруду та багнюки, пилу та кіптяви, кров та трупи. Картинка на екрані балансує на грані. Дає відчути кошмар війни, але не скочується у надмірну жахачку.
Загалом, “Лють” – мегаактуальний фільм. Ті, хто живуть “в танку”, можуть дізнатися, наприклад, що американці теж воювали у Другій світовій. Якась парочка в столичному кінотеатрі довго і голосно оговтувалась від такої новини (“Они разве тоже воевали? Не может такого быть! А где?”). Або зясувати, що таке трасуючий снаряд і чому його димний слід схожий на лазер (це я про себе).
І головне. Після цієї стрічки пошана до звитяжців, які воюють на Сході, стає ще глибшою. Для них кошмари війни, на жаль, не обмежуються одним кіносеансом.
Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!
Джерело: tsn.ua
